Запитували — пояснюємо

Для щоденного заварювання — 11–13 г на літр, тобто близько 3 г на чашку в 240 мл. У гайвані інша пропорція: 5–6 г на 130 мл, бо заливання короткі, по 25–40 секунд. Пам’ятайте, що суцвіття легші за лист: ложка липового цвіту важить близько 0,9 г, така сама ложка кипрію — 2,3 г.

Залежить від фракції. Ферментований і великий цілий лист витримує чотири заливання — щоразу подовжуйте витримку. Суцвіття, дрібна січка й пил віддають усе першого разу, тож друга чашка буде майже водою. Між заливаннями не тримайте сировину у воді: злийте все до краплі й лишіть вологий лист у заварнику з відкритою кришкою.

Листя й трави тримають виразний аромат близько чотирнадцяти місяців, суцвіття — дев’ять-одинадцять. Суміш із цедрою чи сушеними ягодами використайте за сім місяців: плоди тягнуть вологу з повітря. Виняток — ферментована сировина: кипрій, що відлежався пів року, стає м’якшим. Зберігайте все в непрозорій тарі з щільною кришкою, при температурі не вище 18 °C.

Зі скляного чайника на 550–750 мл із сітчастим фільтром. Скло нічого не додає й нічого не забирає, тож у ньому найлегше вчитися розрізняти відтінки. Згодом можна додати порцеляновий заварник близько 350 мл для квіткових сумішей і гайвань на 100–140 мл для коротких заливань.

Зберігати — так, заварювати — ні. Настоюйте суміш шість-сім хвилин у відкритому посуді, процідіть і лише тоді перелийте в колбу. Якщо лишити лист усередині, на третю-четверту годину напій загусне й загірчить. Довгу витримку добре переносять тільки щільні пряні рослини: чебрець, материнка, суничний лист. Колбу обирайте скляну — сталева з часом додає свій присмак.